Другорядні члени речення – приклади та правила використання
Багата граматична система притаманна українській мові. Наприклад, жодне складне речення неможливо уявити без використання другорядних членів речення. Як усі знають зі шкільної програми, речення зазвичай складається з головних членів (підмет та присудок) та другорядних членів. Мета другорядних членів – доповнювати, уточнювати або розширювати зміст речення та головних членів. Другорядні члени речення – приклади яких ми будемо наводити надалі, – це, перш за все, додаток, означення та обставина. Їх не обов’язково використовувати для граматичної структури речення, але не завадить, якщо треба розкрити більше деталей та доповнити думку. Далі розглянемо більш детальніше другорядні члени речення в українській мові.
Додаток – правила та приклади використання
Додаток є другорядним членом реченням, який використовують для пояснення чи доповнення дієслова, прислівника або іменника. Додаток зазвичай указує на об’єкт дії чи предмет, до якого прив’язана дія. Питання непрямих відмінків – кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? про кого? про що? – допомагають виявити додаток як другорядний член речення. Виражається через іменники, займенники чи інші частини мови в ролі іменника.
Приклад 1 – Мама читає книгу.
У такому випадку член речення «книгу» виступає додатком. «Мама» читає саме «книгу», додаток відповідає на питання «що». «Книгу» знаходиться у знахідному відмінку. Це типове використання додатка, яке можна побачити в складносурядних реченнях.
Приклад 2 – Діти подарували бабусі квіти.
Тут два додатки: "бабусі" (кому? — у давальному відмінку) та "квіти" (що? — у знахідному відмінку). "Бабусі" вказує на одержувача дії, а "квіти" — на предмет, який подарували.

Приклад 3 – Він розповів про подорож.
Додаток "про подорож" (про що? — у знахідному відмінку з прийменником) уточнює, про що саме йшла мова.
Важлива інформація! Додатки бувають прямі та непрямі:
- Прямий додаток – без прийменника, знаходиться у знахідному чи родовому відмінку при запереченні;
- Непрямий додаток – із прийменником або в інших відмінках;
Означення – приклади та правила використання
Цей другорядний член речення для характеризування предмета. Означення указує на його ознаку, кількість, належність чи якість. Питання – який? чий? котрий? скільки? – допомагають виявити означення. Виражається означення через прикметник, займенник, числівник або іменник. Залежить означення через підмет, додаток чи інший член речення, виражений іменником.
Приклад 1 – Сонячний день радує всіх.
В цьому випадку «сонячний» – це означення, яке характеризує підмет «день». Відповідає на питання «який?». Виражається через прикметники і узгоджується з іменником за числом, відмінком і родом.
Приклад 2 – Мамина сумка лежить на столі.
В цьому випадку «мамина» – це означення, що вказує на належність (сумка «чия?»). Виражається через присвійний прикметник, утворений від іменника «мама».
Приклад 3 – Два птахи співали на гілці.
В цьому випадку «два» – це означення, яке відповідає на питання «скільки» та уточнює кількість предметів. Виражається через числівник.

Важлива інформація! Означення бувають:
- Узгоджені – коли змінюється разом з головним словом за числом, родом і відмінком (приклад – сонячний день);
- Неузгоджені – коли не змінюється (приклад – будинок із цегли);
Обставина – приклади та правила використання
Цей другорядний член речення, який використовується для пояснення обставин дії або стану. Обставина указує на місце, час, причину, спосіб, мету тощо. Питання – коли? де? куди? чому? як? за яких умов? – допомагають визначити обставину в реченні. Виражається обставина через прислівники, іменники із прийменниками, дієприслівниками чи інфінітивами.
Приклад 1 – Ми гуляли в парку.
В цьому випадку «в парку» – це обставина місця, яка відповідає на питання «де». Виражається через іменник із прийменником.
Приклад 2 – Вранці сонце сяє яскраво.
У даному реченні 2 випадки вживання обставини. Перший – «вранці» відповідає на питання «коли?» (обставина часу, через прислівник). Другий – «яскраво» відповідає на питання «як?» (обставина способу дії, це також прислівник).
Приклад 3 – Він поспішав через дощ.
«Через дощ» – обставина причини, яка відповідає на питання «чому?». Виражена через іменник із прийменником.

Важлива інформація! Обставини поділяються на:
- Обставини часу – «вчора»;
- Обставини місця – «в парку»;
- Обставини причини – «через хворобу»;
- Обставини мети – «для навчання»;
- Обставини способу дії – «швидко»;
- Обставини міри й ступеня – «дуже сильно»;
Другорядні члени речення – приклади виняткового вживання
Іноді один і той самий другорядний член речення виконує різні функції. Функція залежить від контексту.
Приклад:
- Вона співала пісню. («Пісню» – додаток, питання «що?» к дієслову «співає»).
- Вона співала вночі. («Вночі» — обставина, питання «коли?» к дієслову «співала»).
Все залежить від питання, на яке відповідає слово. Також важлива синтаксична роль.
Окрім функції та питань, треба звертати увагу на порядок слів в складному реченні з другорядними членами.
Приклад:
- «Хлопчик із села приніс воду». В цьому реченні «із села» виступає як означення (який хлопчик – із села).
- «Хлопчик приніс воду із села». В цьому реченні «із села» виступає обставиною (приніс звідки – із села).

Взаємодія другорядних членів у реченні
Зазвичай в складних реченнях другорядні члени працюють разом, щоб створити повну картинку та ліпше донести думку.
Приклад – Діти весело грали у великому дворі вчора.
- «Вчора» – обставина часу (питання «коли грали?);
- «Весело» – обставина способу дії (питання «як грали?»)
- «У великому дворі» — обставина місця (питання «де грали?»)
Як бачите, усі ці другорядні члени доповнюють головні — підмет «діти» і присудок «грали».

Другорядні члени речення – приклади та правила, які треба запам’ятати!
Щоб ви краще зрозуміли, як треба використовувати другорядні члени речення – приклади та правила в стислій формі надані в наступній таблиці.
Член речення | Визначення | Питання | Вираження | Приклад |
Додаток прямий (без прийменника) або непрямий (із прийменником)
| Указує на об’єкт чи предмет, який пов’язаний зі станом або дією | Кого? Чого? Кому? Чому? Ким? Чим? Про кого? Про що? | Іменник, займенник, числівник, інфінітив | 1. Він подарував їй квітку 2. Мама читає книгу |
Означення узгоджене (змінюється за родом, числом, відмінком) або неузгоджене
| Характеризує предмет за якістю, ознакою, належністю чи кількістю | Який? Чий? Котрий? Скільки? | Прикметник, займенник, числівник, іменник | 1. Мамина книга 2. Сонячний день |
Обставина часу, місця, причини тощо | Пояснює обставини дії чи стану (причина, мета, час, тощо) | Коли? Де? Куди? Як? Чому? За яких умов? | Прислівник, іменник із прийменником, дієприслівник | 1. Читала довго 2. Гуляли в парку |
Якщо наша стаття допомогла зрозуміти, що таке другорядні члени речення – приклади та правила використання були зрозуміло пояснені, то, будь ласка, поділяться нею з друзями в соціальних мережах.
Залишити коментар
Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *
